— понятийный аппарат, используемый при расчете стоимости восстановительного ремонта и ущерба;

— конструктивные особенности КТС, которые должны учитываться при выборе принимаемого ремонтного воздействия;

— анализ используемых лакокрасочных материалов (ЛКМ) при восстановительном ремонте, критерии обоснованности принятия решения при выборе операций по ремонтной окраске составных КТС;

— анализ всех возможных повреждений КТС, в том числе и кузовных составных, а также лакокрасочного покрытия (ЛКП);

-обоснование способов восстановления КТС в зависимости от его технического состояния до повреждения, объема, характера и расположения повреждения, конструктивных особенностей поврежденной составной и др. обстоятельств;

— критерии ремонта и замены составных, новый подход для классификации перекосов кузова и деформации рам КТС;

— различные особенности расчета стоимости материального ущерба, причиненного в связи с аварийными повреждениями автомобиля, например:

• ретроспективная оценка ущерба;
• раздельное определение ущерба при контактировании  КТС с несколькими объектами;
• расчет ущерба при изначальном наличии повреждений отдельных составных до рассматриваемого события происшествия;
• расчет стоимости ремонтной окраски методом «перехода»;
• расчет стоимости КТС, поврежденного в результате затопления;
• особенности учета НДС при расчете ущерба и многие другие нюансы расчета;

— нормы времени на ремонт составных КТС, в том числе и на устранение перекосов кузовов и ремонт рам КТС, ремонт стекол и обивки, ремонт с помощью «ремонтной вставки» и т.д.

— особенности осмотра и фиксации повреждений КТС, образец оформления заключения;

— другие аспекты определения стоимости восстановительного ремонта и материального ущерба в связи с повреждениями КТС.

Нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій використовують результати незалежної оцінки майна та майнових прав у випадках:

1. Стягнення державного мита за вчинення нотаріальних дій відповідно до:

• Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (зі всіма змінами станом на 04.07.2014);
• Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита (затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 07.07.2012 за №811, зареєстрованої Міністерством юстиції України від 20.09.2012 за №1623/21935).

2. Виконання функцій податкових агентів згідно із Податковим кодексом України (зі всіма змінами станом на 01.09.2014).

Згідно з Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита:

• При обчисленні суми державного мита за посвідчення договорів відчуження фізичними особами житлових будинків, квартир або їх частин, кімнат, садових (дачних) будинків, інших об’єктів нерухомості вартість таких договорів приймається виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості такого майна, а за посвідчення договорів відчуження юридичними особами зазначених у цьому пункті об’єктів нерухомості – не нижче балансової вартості з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості цих об’єктів та зносу на момент відчуження (пункт 5 Інструкції).
• Державне мито за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок фізичною особою обчислюється та справляється із суми договору, але не нижче оціночної вартості земельної ділянки (пункт 6 Інструкції).
• За посвідчення договорів міни державне мито обчислюється з оціночної вартості того обмінюваного майна, яке, включаючи грошову доплату, буде мати вищу оціночну вартість (пункт 10 Інструкції).
• За посвідчення договору міни державне мито справляється з більшої оціночної вартості обмінюваного майна за ставками, вказаними у статті 3 Декрету «Про державне мито», відповідно до родинних відносин.
• За посвідчення договорів відчуження фізичною особою транспортних засобів, інших самохідних машин і механізмів державне мито справляється виходячи із суми договору, але не нижче оціночної вартості(пункт 15 Інструкції).

Відповідно до Податкового Кодексу України (ПКУ) нотаріуси виступають в якості агентів зі сплати податків у випадках:

• оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна – стаття 172 ПКУ;
• оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна – стаття 173 ПКУ;
• оподаткування доходу, отриманого платником податком в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав – стаття 174 ПКУ.

Нотаріус перевіряє правильність нарахування податків при посвідченні договорів відчуження, величина яких згідно з ПКУ пов’язана з оціночною вартістю.Постановою КМУ від 21 серпня 2014 року №358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» встановлено, що оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (далі – оподаткування), є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Таким чином, після введення в дію Постанови №358 скрізь в актах Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що не суперечить цій постанові, оціночну вартість слід розуміти саме як ринкову вартість.

За цією Постановою ринкова вартість майна розраховується суб’єктами оціночної діяльності, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», у складі яких працює хоча б один оцінювач, який отримав кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» хоча б за однією з наступних спеціалізацій у межах напряму 1 «Оцінка об’єктів у матеріальній формі» та/або напряму 2 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності»:

• 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них»;
• 1.2 «Оцінка машин і обладнання»;
• 1.3 «Оцінка колісних транспортних засобів»;
• 1.4 «Оцінка літальних апаратів»;
• 1.5 «Оцінка судноплавних засобів»;
• 1.6 «Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність»;
• 1.7 «Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих, що становлять культурну цінність»;
• 2.1 «Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об’єкти інтелектуальної власності)»;
• 2.2 «Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності»,

а також суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки землі, які відповідають вимогам, установленим Законом України «Про оцінку земель».Суб’єкти оціночної діяльності результат обчислення ринкової вартості оформлюють у вигляді звіту з оцінки майна.

Інформація із звіту про оцінку майна, звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок (далі – звіт про оцінку), що складений для цілей оподаткування, вноситься безперешкодно та безоплатно до Єдиної бази даних звітів про оцінку (http://ocenka.spfu.gov.ua). Зазначена інформація складається за встановленою Фондом державного майна формою та є додатком до звіту. Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати оцінки, зазначається в такому звіті.

Документи про визначення оціночної (ринкової) вартості об’єкта оцінки зберігаються в архіві суб’єкта оціночної діяльності у паперовій або електронній формі протягом строку, встановленого законодавством з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності, але не менш як один рік.

Виникає питання : чи достатньо нотаріусам при справленні державного мита чи при перевірці величини податків, які обчислюються виходячи з оціночної (ринкової) вартості, вимагати надання лише звіту з оцінки майна, який виконаний суб’єктом оціночної діяльності, у якого чинний сертифікат суб’єкта оціночної діяльності, а оцінювач, що підписав звіт має право здійснювати практичну оціночну діяльність за наявними спеціалізаціями?

Сама Постанова КМУ від 21.08.2014 за №358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» безпосередньо вимагає обов’язкову реєстрацію всіх звітів, виконаних для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, в Єдиній базі даних звітів ,яку веде Фонд державного майна України. В той же час в діючий Наказ ФДМУ від 10 червня 2013 року за №795 «Про затвердження порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» ще не внесені зміни, викликані Постановою №358. Відповідно до Наказу №795 «звіт про оцінку є дійсним за умови включення інформації зі звіту про оцінку до Єдиної бази» (п.4.2. Порядку).

Це означає, що нотаріусам, які повинні обов’язково пересвідчитись в достовірності всіх наданих для укладання угоди документів, в тому числі і Звіту про оцінку майна слід перевірити:

1. Наявність у суб’єкта оціночної діяльності для виконання оцінки для оподаткування, тобто, що він має право вносити інформацію в Єдину базу звітів і така інформація внесена.
2. Що додаток до звіту складено за встановленою Фондом державного майна формою і він відповідає зареєстрованому додатку в Єдиній базі звітів.

Таким чином, дійсність звіту про вартість майна для цілей справлення державного мита та податків підтвержується не тільки Законами України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і «Про оцінку земель», а ще й наявністю інформації про звіт  в Єдиній базі звітів (http://ocenka.spfu.gov.ua), яку веде Фонд державного майна України.